Переклад з білоруської В’ячеслава Левицького

Зума

Раніше до мене зазирала Муза;
тепер мене відвідує Зума.
Так-так, саме так вона себе називає,
буцімто Муза, та навпаки:
-МУЗ- ↔ -ЗУМ- ,
і тільки закінчення -а засвідчує
її незмінну жіночу сутність.
(Президент Південноафриканської Республіки
тут зовсім ні до чого:
збіг із його прізвищем
чисто випадковий).

Муза навпаки…
І надихає вона від протилежного,
надихає підступно й жорстоко,
примушуючи запримітити,
що натхнення,
виявляється, буває двох видів:
затхнення і розтхнення
(ну, за аналогією із зачарованістю
й розчарованістю),
і ось – Муза мене надихає,
а Зума – мене роздихає.

І тому тепер, замість КРАСи,
мене верне до САРКазму.
Буває, відчиняю вікно, мрійливо мовлячи:
«КОСИ ПУЩ, ЯЛПУГ…»,
а мені у відповідь ГУП – ЛЯЩ У ПИСОК!
І не ТРАВа мене заколисує шелестом,
а ВАРТа мене пильнує,
і запорука світлого майбуття – не Я І ДАНА ВОЛЯ мені,
а лише ЯЛОВА НАДІЯ.
І тому я тереблю БЛОКнот підозріло,
адже почуваюся запаяним у КОЛБу.

Зума… Зума… Зума…
Як через фотографічний ZOOM
дивитися на речі
змушує мене вона,
аби збільшена секунда
епохою видавалася в об’єктиві.

Зума – як вічна зима
із завиванням вітру: ууу!
Полярна ніч заглушує розум.
Полювання на динозаврів
переноситься на непевний термін.

Можливо, її засудять
за незаконне виробництво
та зберігання натхнення,
але поки що в неї –
преЗУМпція невинуватості.
Значить, усе нівроку
і можна жити далі,
Зумо… Зумо… Зумо…

 

Ох, цей перший млинець, що завжди нанівець!..
(Екзистенційна кулінарія)

У нас нанівець обернувся млинцем.
Медалі й подяки дали нам за це.
Повік не збагнути, одначе, усім:
до чого млинці, коли ціль – нанівці?

Немає видінням та мріям кінця –
з життєвого тіста спекти нанівця,
рутина ж відкине (хоч як ви просіть)
за край нанівців у країну млинців.

Ти мислив об’ємно? То мисли ж плескато!
Усесвіт пізнай, не виходячи з хати!
Не стане трактатів, кантат і хітів!
З орбіти поверне Земля до китів!

Шикують, частують укотре млинцями,
та знаємо твердо, що правда за нами!
Рушаймо ва-банк, мов азартний гравець, –

на, може, найкращий той самий нівець!