Франц Савич

Лікар, громадський діяч 19 століття. Народився в 1815 році в с. Велятичи на Пинщині. Закінчив пинське повітове училище, вступив до виленської медико-хірургічної академії. У 1836 році організував таємне студентське «Демократичне суспільство». Завданнями суспільства проголошувалася боротьба з беззаконням, допомога знедоленим, виховання чесних і справедливих громадян. Свої відділенні організація мала в різних містах, в тому числі і в Пінську. 1 червня 1838 року був заарештований за участь в незаконній організації. Утримувався 8 місяців у віленському базиліанському монастирі. У 1839 році висланий на Кавказ у солдати.

Разом з іншими арештантами пішки відправлений в Ставрополь. У 1840 році втік з фортеці Кизляр,
інсценувавши в наступному самогубство (залишив на березі Терека записку та одяг). Попрямував до Румунії. ВОдеський губернії захворів і був заарештований. Два роки під чужим ім’ям просидів у в’язниці Тирасполя. У 1843 році відправлений санітаром в Чернігівський батальйон. Весною 1844 року знов втік, дістався до Києва, звідти попрямував у Бердичів, однак по дорозі вивихнув ногу і змушений був під ім’ям доктора Гельгега затриматися в містечку Янушполь на Житомирщині. Відкрив в містечку лікарську практику і прославився як надзвичайно вмілий лікар. У 1845 році в час епідемії холери захворів, перед смертю написав спогади. Похований в Острожку на Чернігівщині.

Твори
Там блізко Пінска (з книги Pawіowicz E. Wspomnienia z nad Wilji i Niemna. — 3 wyd. — Lwуw, 1895)

Leave a Reply