Антон Цвид. Вірші

До біографії автора
***

З дитинним підскоком
літо побігло
лугами, болотом,
озером білим.
Зелені китайки
вітер леліє…
Стартують світанки,
вечір боліє.
Сіріє вже ночі
фінішна стрічка.
І місяця-судді
світиться личко.
З дитинним підскоком
літо побігло…

***

Дизель-поїзд – ткацький човник,
Пханий кволою рукою,
Застряває між основ він.
А десь там літає скорий…
Тут ліси і густо села,
Пасажири – як грибочки –
Самі просяться веселі
До вагона як до бочки.
В Селяхах дядьків ватага
Попросилась і розсілась
Під транзисторові танго
Застрибали карти сміло.
Королі і дами пишні…
Що дядькам до них? Поважно
Б’ють козирною їх шісткою
І ніякої уваги.
Як колись, у вік каретний,
Паничі не помічали
Із карет мужву порепану,
Як на бал в палаци мчали…

 До біографії автора

Leave a Reply