Віра Філософ

Наставниця, 1911 року народження, з села Старешево (2 км від м. Каменця Брестської області).

Розміщуємо її милі розповіді, записані унукою.

****
Прыйіхала я в Рычыцьку школу з Камэнця. Сінтябр начався, лінейка в школе. Діректорша наша, Адольфувна, рышыла пырыд школую мыны (мене) прыдставыты, коб діты зналі, хто я і шчо рубыты в школе буду.
А я туды тулько Академію Наук у Мінскувы кончыла, дысертацыю пысала. І Адольфувна на лінейцы кажэ, шчо ду вас нова учітельныця прыйіхала, по-руску будэ вас учыты, вуна (як бы то я) рузумна вэльмэ, руботу пышэ, хутко доктром наук будэ ( пу правді, я кандідацку пысала, але діректурша пупутала). Ну то ныць строашнуго.

Ажно прыхожу я на урок, удразочку мні дысятый класс трапывся. Сыдят там хлопці, а удён, Вітёк, за руку трымайіцце.
Як пубачыв мынэ, аж засміявся.
— Полечіте меня, Вера Ніколаевна!
А я юму прысвядую, шчо я ны доктор, лічыты ны вмію.
Вітёк засмутів. Вун жэ думав, шчо я тая дукторка, шчо людэй лічыт. Ны знав вун, сільскій хлопыць, шчо доктром шчэ якіх людэй называют.

Leave a Reply